Get Adobe Flash player
Головна Новини ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ
Слайдшоу
Новини єпархії
Статистика
Користувачі : 1
Зміст : 93
Переглянути хіти змісту : 186387

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

 

Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України ОНУФРІЯ

Архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви
Христос Воскрес!

Боголюбиві Архіпастирі і пастирі, всечесні іноки та інокині, дорогі брати і сестри — вірні чада нашої Святої Української Православної Церкви! Поважно поздоровляю усіх Вас з найбільшим християнським празником Світлого Воскресіння Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.

Воскресіння Христове подарувало світові і людству нову радість і нове життя. Воскресіння Христове відкрило світлу сторінку нової ери людського буття на землі. Цю нову еру не може затьмарити ніщо: ні диявол, ні смерть, ні пекло, тому що Христос Спаситель на Хресті, як Людина, переміг диявола, а коли Його душа, як Людини, зійшла «в преисподняя земли», то там Христос, як Бог, вирвав жало у смерті і відібрав силу у пекла («Слово на Пасху» свт. Ін. Златоуста).

Цю велику Тайну повернення людству втраченого Раю неможливо постигнути тільки силою людського розуму, для цього треба мати очищене серце. Серце, яке через молитву, покаяння і добрі діла звільнилось від смертельної хвороби, яку спричиняє нам гріх, стає спроможним проникати в такі глибини Божої мудрості, куди не може проникнути ніякий людський розум. В міру своєї чистоти ми починаємо бачити і розуміти мудрість і красоту Божественного Промислу про спасіння падшої людини.

А який цей Промисл дивний!
Син Божий приходить на землю і спасає людину, не обмежуючи при цьому свободу волі ні у людини, ні у диявола, від влади якого Господь звільняє людину. Для цього Бог одягається в одежу смирення, якою для Нього послужила наша людська природа. Гординя падших духів не могла цього осягнути. Гордість — це є порок, це є духовна хвороба, яка в своєму носії нищить розум, велич і благородство. Розумного гордість робить божевільним, величного — безславним, а благородного — жалюгідним.
Коли диявольська гординя, помножена на людську, в своєму божевіллі задумала фізично знищити Спасителя через ганебну смерть на Хресті, вона не підозрювала, що під покриттям людської душі Спасителя в пекло зійде і Божество, Яке у Христі навіки поєднало Себе з людиною.
Сяйво Божества у пеклі розвіяло темряву смерті і знищило саме пекло. Свята Церква у своїх піснеспівах говорить, що коли Господь, Який є Життям безсмертним, зійшов до смерті, то Він умертвив пекло сяйвом Свого Божества, а коли Господь воскресив померлих, то всі Сили Небесні заспівали: «Жизнодaвче Христе Боже нaш, слaва Тебе» (тропар воскресний, гл. 2).
Яка велика і дивна премудрість Божа! Який розум може її до кінця зрозуміти? Хто може виміряти глибину смирення, через яке Творець низводить на землю Свою Божественну любов, якою Він огортає все людство і кожну людину, якою Він, наш Создатель і Бог, зігріває наші обледенілі відчаєм душі і серця? Хто може виміряти ту милість, яку Господь простягає до самих падших грішників, якою Господь прощає тих, хто недостойний прощення, і зцілює тих, хто недостойний зцілення?
І це все Господь дає нам даром через Своє преславне Воскресіння. Від нас вимагається тільки одне: пам’ятати про це і, в міру своїх сил, благодарити Свого Творця і Благоподателя.

Ми повинні знати і те, що пам’ять і подяка Богові за Його любов і милість до нас грішних, потрібні не Богові, а нам, тому що благодарна людина робить себе достойною нових милостей, а неблагодарна — стає недостойною і того, що вона має.
І ми, дорогі брати і сестри, смиренно дякуємо нашому Спасителеві за Його безмірну любов до нас, яка звела Його з Неба на землю, яка одягла Його в одежу смирення, яка привела Його до Хреста, смерті і погребіння. Ми дякуємо нашому Спасителеві за те, що Його любов до людини повернула нам втрачений Рай і вічне життя. І яке чудо! Світло Життя засяяло із гробу! Гроб, який завжди був знаряддям смерті, у Христі став для нас Джерелом життя.

У ці дні ми переносимось думками у святий град Ієрусалим, до Живоносного Гробу Христового. Ми згадуємо Матір Божу, святих Жон Мироносиць і святих Апостолів, які були свідками Христового Воскресіння. Ми з любов’ю кланяємось тому місцю, де лежало Тіло Іісусове (Ін.20,12), і з смиренням лобизаємо той камінь, що був привалений до дверей Гробу (Мф.27,60), з якого Христос Спаситель преславно воскрес.

Ще раз сердечно поздоровляю усіх Вас, дорогі брати і сестри, з Великим Днем Світлого Христового Воскресіння. Нехай Воскреслий Спаситель благословить миром нашу Українську землю і наш народ.
Пам’ятаймо про безмежну любов і милість Божу до нас і намагаймося в своїх серцях примножувати взаємну синівську любов до Бога і один до одного. Любов — це сутність життя, і поки між нами буде любов, доти буде на землі життя.
Смиряймо себе під сильну руку Божу навіть тоді, коли ми не до кінця розуміємо, що Божественний Промисл нам посилає, тому що Бог робить нам тільки добро і благо, і той, хто смиряється під Божу руку — вкушає цього блага.
Смиряймо себе один перед одним, як перед носителями образу Божого, тому що смирення робить нас спроможними вміщати в собі силу і красоту того життя, яке засяяло із Живоносного Гробу через преславне Воскресіння Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа, Якому від нас слава, честь і поклоніння навіки. Амінь.

Воістину Христос Воскрес!

Смиренний Онуфрій,Блаженніший Митрополит Київський і всієї України
Пасха Христова 2017 р. м.Київ